Такі ляльки-мотанки оберігали малюків при народженні. Їх клали в колиску, щоб дитячий сон був міцним і здоровим і відволікав зле око від тендітної незахищеної дитинки.

Ці лялечки робилися мамою, щоб під час гри навчити дитину життя.

Наші предки не були вченими, але вони були надзвичайно мудрими! Такий зайчик був першою іграшкою малюка. Здавалося б усе настільки просто, але малюк її вже не викине, ручками водить, сам себе розважає.

Навіть зараз дитячі лікарі дивляться як дитина стискає кулачок. Якщо ховає великий палець всередину або дулю складає, то це вважається слабким м’язовим тонусом. Наші предки не знали такого, а просто розуміли, що таке положення пальця може завадити освоєнню ремесел і надівали зайчика на мізинець. Малюк стискав кулачок, і великий пальчик згори залишається.
А ще маленька мотаночка-зайчик був оберегом. Нині є звичай прив’язувати червону вовняну ниточку на руку малюка, а раніше для захисту робили лялечки. Маленькі діточки пізніше носили їх із собою і бавились. Мали такого зайчика за друга.

Такий зайчик мав би змотатись мамусею, але не всі мами вміють. Тому у мене зявилась нагода зробити такого  зайчика для майбутньої дитинки своєї співробітниці Аленки.  Це моя подяка їй за те, що попросила моя душа її душу. Мабуть дивно… Але ось якось так…

  Не про все маю право говорити…

Ось таке зайченя у мене вийшло. Пухнасте, не напальчик, а мамусі на руку, щоб забавляла дитя і руки були вільні. А потім і дитинка буде бавитись.

Tags: Лялька-мотанка