За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні) рослинні зооморфні (тварини).

Геометричні (абстрактні) орнаменти властиві всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружечки, трикутники, ромби, зиґзаґи, лінії, хрести (прості й подвійні). Важко судити, який зміст вкладався в ці символи раніше.

Сьогодні на їх основі в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як  “баранячі роги”, “кучері”, “кудрявці”, “гребінці”та ін.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні візерунки виникли в результаті спостереження реально існуючих у природі форм. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як “виноград”, “хміль”, “дубові листочки”, “барвінок” та ін. Деякі з них несуть у собі відображення древніх символічних уявлень народу.

Так, мотив “барвінку”  є символом нев’янучого життя, візерунок “яблучне коло”, розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі — символом любові. У сучасній вишивці зустрічається і древній символ «дерево життя», зображуваний переважно стилізовано у формі листів і гілок.

У вишивках зооморфних (тварин) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаби; із птахів — півень, сова, голуб, зозуля; з комах — муха, метелик, павук, летучі жуки. У багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідний, властивий даній вишивальниці, зображеннями, у яких відбиває її індивідуальне бачення візерунка. У подібних орнаментах виступають у різноманітних, часто вигадливих сплетеннях (однак зі збереженням традиційних вимог до композиції) заячі і вовчі зуби, воляче око, луска коропа, баранячі роги й ін.

Джерело: http://uk.wikipedia.org/